головна

українське етно для новонароджених українців

Тел. (097) 908-29-33       icq: 567885319


   Ваш кошик порожній Переглянути кошикПереглянути кошик
  Кошик  

  Вхід для користувачів  
логін
пароль     Ok
  Забув пароль?
Зареєструватись
про нас витвори новини оплата та доставка цікаві посилання
  Пошук  
Вік
Стать
Вишивка
Ok
  Витвори  
Наші витвори
 Шкіряні сумки для наших матусів.
 Пінетки (перша обувка малюка).
 Хрестильні крижми
 Вишиванки для немовлят
 Вишиванки для діток
 Хрестильні набори
 Сукні ,сарафани та костюмчики
 Вишиванки для мам та татів
 Штанці, спіднички, крайки.
 Краватки-вишиванки, вишиті метелики
  Матусина скринька  
  Статті  
  • Лялька-мотанка - берегиня роду...
  • Купальські пісні..
  • Веснянки - обрядові пісні-забави..
  • Вірші до cвята Миколая..
  • Нікішенко Ю. І. Символіка рослинних орнаментів української вишивки на одязі початку XX ст...
  • Давайте намалюємо незвичайну писанку!..
  • Символ дуба, дубового листя в українській традиції..
  • Автентичні вишиванки. Київщина. середина ХХ ст...
  •  
    Всі статті
      Наша "кніпочка"  

    Українське етно для новонародженних українців

    Купальські пісні

     29 червня 2013 г.

    Скоро свято Івана Купала, а отже вогнище, ігрища й пісні. Для того щоби могти влитись в хор давайте згадаємо слова пісень.


    Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала

    Від сивої давнини збереглися у пісенній скарбниці українського народу купальські пісні, виконувані напередодні свята Івана Купала. Цей день приблизно збігається з датою літнього сонцестояння — найдовшого дня року й широко відомий багатьом землеробським народам Європи. Основні елементи свята — культ сонця, розкладання багаття, збирання трав 1 рослин, купання та обливання водою тощо.

    У купальських піснях часто фігурують образи Кострубонька, Марени, Маринки, Купалочки. Уславлення їх піснями, іграми, танцями — це поклоніння та магічне заклинання сил природи, від яких первісна людина повністю залежала, була безпорадною в боротьбі з ними і в такий спосіб намагалася вплинути на стихію І вимолити в неї сприятливу погоду, багатий врожай, збільшення достатку.

    Протягом усього свята зелень відіграє значну роль: ритуальне вбирання у вінки, прикрашання дерев та місця проведення обрядових дій, так само, як і гойдання на гойдалках, має сприяти гарному росту рослин, зокрема хліба.

    Свято починається з розкладання біля обрядового дерева багаття — обов’язкового атрибуту купальської ночі. Паливо для святкового вогнища хлопці збирають по всьому солу. Просити не годиться, тому односельці утворюють так звану «перейму»: виносять і складають на вулиці старі солом’яники, розсохлі бочки, подерті кошики, тріски та поліна. Хлопці все це пакують у великий куль — козуб і несуть до купайлиці, де під дівочі співи розкладають величезне багаття. Потім молодь стрибає через нього, щоб пройти перед жнивами обряд очищення вогнем, адже чим вище людина стрибає над вогнем, тин вищою виросте пшениця.

    Подекуди купальське дерево з веселими вигуками та сміхом розривають, а гілки відносять на город і розкидають по грядках, бо вірять, що це сприятиме гарному врожаю городини. Купальські ж вінки зберігають удома протягом року як символ достатку та врожайності.

    Загалом купальські пісні сповнені життєрадісних емоцій та експресії, вони співаються переважно при розкладанні вогню та під час перестрибування через багаття. Купальські пісні й сьогодні складають для нас не тільки історичний, але й великий художній інтерес. Народ проніс їх крізь віки як своє духовне надбання, яскраве поетичне багатство, як безсмертну традицію колективних свят землероба-трударя. Це справжній гімн людині, гімн природі, уособлення мрій, надій і сподівань селянина-хлібороба.

    За матеріалами сайту http://tradycija.com.ua/

     

    Купайло, Купайло,
    Де ти зимувало?
    Зимувало в лісі,
    Ночувало в стрісі,
    Зимувало в пір’ячку,
    Літувало в зіллячку.
    А ми рутоньку посієм, посієм,
    Зелепую руту, жовтий цвіт Посієм!
    А ми рутоньку пополем, пополем,
    Зеленую руту, жовтий цвіт Пополем
    А ми рутоньки нарвемо, нарвемо,
    Зеленую руту, жовтий цвіт Нарвемо!
    А ми віночки сплетемо, сплетемо,
    Зеленую руту, жовтий цвіт Сплетемої
    А ми дівочок вберемо, вберемо,
    Зеленую руту, жовтий цвіт Вберем

    Іване, Івашечку,
    Не переходь же да доріжечки;
    Іване-Івашечку, Іване-Івашечку!
    Як перейдеш, виноват будеш;
    Виноват будеш — і коника збудеші
    Як поймаєм, порубаєм На дрібен мак, па капусточку,
    Та посієм тебе в трьох городочках;
    В трьох городочках та на трьох грядочках
    Та виросте з тебе три зілини,
    Три зілини любистини;
    Перша зілияа — любисточок,
    Друга зілина — барвінива,
    Третя зілина — василечок.
    Любисточок для любощів,
    Барвіночок для дівочок,
    Василечок для запаху!


    Коло води-моря ходили дівочки,
    Коло Мариночки.
    Купало! Гратиме сонечко
    На Йвана! Пішли дівочки та по ягодки.
    Коло води-моря ходили дівочки,
    Коло Мариночки.
    Купало! Гратиме сонечко
    На Йвана! Уже дівочки поплели віночки.
    Коло води-моря ходили дівочки,
    Коло Мариночки.
    Купало! Гратиме сонечко
    На Йвана! Віночки не в’януть, дівочки не плачуть.
    Коло води-моря ходили дівочки,
    Коло Мариночки.
    Купало! Гратиме сонечко
    На Йвана! Віночки потонули, дівочки сплакнули.
    Коло води-моря ходили дівочки,
    Коло Мариночки.
    Купало! Гратиме сонечко На Йвана!


    Ой на Йвана зілля рвала, в городі садила,
    Межи всіми парубками Йвана полюбила.
    Нема Йвана, нема Йвана, нема Іваночка,
    Лишилася по Йвану гарна співаночка.
    Ой кобуло не гриміло на самого Йвана,
    Я би свому миленькому горіхів нарвала.
    Ой варвала та й сховала повну опівочку,
    Миленькому на коляду, а й на щедрівочку.
    Ой на Купала, Купалочка
    Не виспалася Наталочка.
    Погнала бички, дрімаючи,
    На кілки ніжки збиваючи.
    Приточи, Боже, більше ночі
    На Наталчині чорні очі.

    Повернутися