головна

українське етно для новонароджених українців

Тел. (097) 908-29-33       icq: 567885319


   Ваш кошик порожній Переглянути кошикПереглянути кошик
  Кошик  

  Вхід для користувачів  
логін
пароль     Ok
  Забув пароль?
Зареєструватись
про нас витвори новини оплата та доставка цікаві посилання
  Пошук  
Вік
Стать
Вишивка
Ok
  Витвори  
Наші витвори
 Вечірні сукні.
 Шкіряні сумки для наших матусів.
 Пінетки (перша обувка малюка).
 Хрестильні крижми
 Вишиванки для немовлят
 Вишиванки для діток
 Хрестильні набори, сорочки,сукні.
 Сукні ,сарафани та костюмчики
 Вишиванки для мам та татів
 Штанці, спіднички, крайки.
 Краватки-вишиванки, вишиті метелики
  Матусина скринька  
  Статті  
  • Лялька-мотанка - берегиня роду...
  • Купальські пісні..
  • Веснянки - обрядові пісні-забави..
  • Вірші до cвята Миколая..
  • Нікішенко Ю. І. Символіка рослинних орнаментів української вишивки на одязі початку XX ст...
  • Давайте намалюємо незвичайну писанку!..
  • Символ дуба, дубового листя в українській традиції..
  • Автентичні вишиванки. Київщина. середина ХХ ст...
  •  
    Всі статті
      Наша "кніпочка"  

    Українське етно для новонародженних українців

    Котилася писаночка…

     12 березня 2010 г.

    А Великдень уже зовсім недалеко, і давно пора писати писанки (традиційно це робили від Стрітення, тобто 15 лютого, й до Зелених свят). А тим, хто не знає як створити таку красу, спробуємо допомогти. Технік писанкарства існує досить багато, але всі їх можна поділити на воскові й невоскові. Невоскові – фарбанка, дряпанка і натурально-листкова крашанка. Воскові – натуральна, традиційна, пластична, бісерна техніки. Згодом ми детально опишемо вам їх усі, але сьогодні зупинимось на традиційній восковій.

    “Далеко в горах до високої стрімкої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний нехрист. І має він дванадцять посланців, що ходять по селах та містах і придивляються, як живуть люди. Все, що побачать чи почують, розповідають нехристові. Коли посланці кажуть, що люди  сваряться поміж собою, нехрист радіє і сміється так, що аж гори трясуться, а ланцюги його слабнуть. Якщо ж посланці кажуть, що між людьми згода і добро, нехрист сердиться, а ланцюги міцніше стискають його погане тіло. Та найстрашніша для нехриста звістка, що люди ще пишуть писанки, що вони не забули цього звичаю: він тоді реве, як звір, рветься з усієї сили і б’ється головою об скелю так, що аж вогонь креше. З того постають грім і блискавка, а ланцюги його робляться тоді такі міцні, що годі їх розірвати”. Цю давню гуцульську легенду переповів Олекса Воропай у своїй книзі “Звичаї нашого народу”.

    А Великдень уже зовсім недалеко, і давно пора писати писанки (традиційно це робили від Стрітення, тобто 15 лютого, й до Зелених свят). А тим, хто не знає як створити таку красу, спробуємо допомогти.

    Технік писанкарства існує досить багато, але всі їх можна поділити на воскові й невоскові. Невоскові – фарбанка, дряпанка і натурально-листкова крашанка. Воскові – натуральна, традиційна, пластична, бісерна техніки. Згодом ми детально опишемо вам їх усі, але сьогодні зупинимось на традиційній восковій. Для роботи вам будуть потрібні:

    1.    Писачок – його можна купити, або зробити самому з фольги, дроту й дерева (мал. 1).
    2.    Віск (бажано натуральний).
    3.    Анілінові барвники – розвести в 300 мл гарячої води і остудити.
    4.    Оцет – 300 мл.
    5.    Старенькі м’які чисті ганчірочки (замість них можна використовувати серветки).
    6.    Свічка.
    7.    Півлітрові банки – стільки, скільки у вас буде фарб плюс одна для оцту.
    8.    Ложки – в ідеалі їх має бути стільки саме, як банок, але можна обійтись і однією; бажано, щоб вони були дерев’яні.
    9.    Яйця – з білою не дуже гладкою поверхнею, ліпше від молодої курки; добре, якщо вони не тертимуться одне об одне чи об інші тверді предмети. Можна помити теплою водою з милом (але не терти!).

    Отже, писачок зі шматочком воску розігріваєте над полум’ям свічки. Розталим воском наносите на поверхню яйця орнамент – ті лінії, які за вашим задумом повинні бути білими. Опускаєте на кілька секунд яйце в оцет, а тоді – в найсвітлішу (наприклад, жовту) фарбу на 1-5 хвилин (залежно від того, наскільки насичений колір вам потрібен) і викладаєте на м’яку тканину. Коли фарба на яйці висохне – слід нанести орнамент жовтих ліній. Потім яйце покладіть у темнішу фарбу. Цей процес повторюється залежно від кількості кольорів. Червоний колір означає радість життя, любов; жовтий – світло, врожай; зелений – життя; блакитний – чистота, здоров’я; чорний з білим – пошана до померлих.

    По закінченні розпису та фарбування розігрійте віск над свічкою (але будьте обережні, щоб кіптява не зіпсувала всієї вашої роботи) і обітріть його м’якою ганчіркою.

    А тепер кілька слів про символіку.

    Українські писанки – це ціла світоглядна система з десятками орнаментальних мотивів. Сонце є символом життя, всевидящого ока, тобто Бога, Христа, а отже є носієм світла, правди і свободи. Символізує знання, справедливість, переможця всілякого зла.

    Сонце зображали на писанках спеціальними знаками у вигляді кола, восьмираменної зірки, хреста, тринога, сварги.

    Коло
    – як знак злуки найвищого спокою з напруженою силою, є завершенням досконалості, образом Вічності Божої і тієї безсмертності, яка виявляється в природі безперервним повторенням відродження життя. Це образ безкінечної Божої любові. Коло охороняє людину та її майно від злих сил.

    Зоря (зазвичай восьмикутна) – знак неба, Богині-Матері; символ Діви Марії. Зорю зображають по-різному. Буває п’яти-, шести-, семи-, восьмираменна. Дві восьмираменні зірки на писанці – це знак сонця.

    Хрест – стародавній знак сонця, вогню, душі; символ всесвіту, знак чотирьох пір року, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів і чотирьох темпераментів; символ благословення й освячення.

    Триріг – знак святого числа три, святого вогню і Святої Трійці.

    Сварга – символ всесвіту, Божої величі, знак святого вогню й сонця. Вживається як охорона від злих духів. Сварга, кінці якої закручуються проти сонця, означає деградацію, руйнування. Та ж, що закручується за сонцем – символізує поступ, розвій, рух до вдосконалення.

    Блискавка – це небесний вогонь, рівночасно караючий і освячуючий; це поява сонячної сили й посланець божественного; до чого вона торкнеться, те стає освяченим. У християнстві це блиск Божої Ласки.

    Спіраль – знак зародження нового життя, родючості, символ життєвої сили, часу, циклічних ритмів року, народжень і смертей. Позначає розвиток, рух до вдосконалення.

    S-подібний знак вічності – це знак єднання протилежностей, на яких тримається світ. «Боротьба» тепла й холоду, дня й ночі, світла й темряви, чоловіка і жінки, але між цими двома полюсами – знак єдності, знак першопочатку і вінця завершення.

     Церква – знак устремління до висот, вічності, єднання з небом.

    Вода – символ достатку, здоров’я, щастя, чистоти, волі.

    Грабельки – символ дощу, який єднає небо із землею (або хлопця з дівчиною). Це символ очищення і благодаті; живлюща волога, яка запліднює землю.

    Дерево життя – ще один світовий символ. Воно єднає землю й небо, верх і низ, минуле й майбутнє, силу і слабкість; уособлює мудрість Творця. Це символ безперервно відновлюваної природи, своєрідна модель всесвіту, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце. По вертикалі дерево ділиться на три частини: нижню – коріння (підземний світ), середню – стовбур (земний світ) та верхню – крону (небесний світ). Із кожною з цих частин пов’язані певні істоти. Внизу, біля коріння, мешкають змії, жаби, риби водоплавні птахи і тварини, бо нижня частина дерева символізує не лише підземний світ, а й воду. У середній частині, на землі, довкола дерева гуртуються великі тварини: тури, олені, коні, ведмеді, вовки. Це також світ людей. У верховітті селяться птахи і бджоли, тут же розташовані й небесні світила. Дерево життя найчастіше зображають у вигляді деревця з квітками у вазоні. Це й образ родючості, Богині-Матері, а також дерево роду. Найпростішим позначенням дерева-сім’ї є стовбур з трьома гілочками – батько, мати і дитя. Гілка – як частинка, представляє цілість дерева й тому є культово важливим символом. Це образ живучості Божої ласки, безкінечності життя, щорічного весняного відродження.

    Дубовий листок символізує чоловічу силу, довголіття, терпіння. З жолудями – означає духовну і тілесну зрілість.

    Виноград символізує рід, духовне відродження; лоза – Христа.

    Квітка – радість, красу, дітей, дівчат, молодість.

    Пташка – це єднання земного й небесного, сторож душ предків. Ластівка є символом весни, врожаю, щастя. Півень – провісник дня, охоронець добра від зла; це символ Христа – світла, яке побороло темряву.

    Кінь – невтомний рух сонця і нестримна швидкість пливучої води; образ безстрашного вісника віри, який летить у світ, готовий на смерть. Символізує чоловічу силу.

    Олень – знак проміння вранішнього сонця, чистота, світанок, оновлення і творення нового, образ шукання Бога і символ взаємної допомоги, він пов’язаний зі світлом і є провідником, рятівником-переможцем, охоронцем істини.

    Баранець, вівця, ягня – жертовна тварина, символ смирення, невинності, безмежної любові; а також знак Божої благодаті, символ багатства, доброї долі, чоловічої сили, родючості, вогню.

    Риба, як і вода, є знаком життя, здоров’я і щастя, є посередником між живими і померлими; крім того, це символ новохрещених, а також тихої вірності.  Бджола є символом працьовитості. Гад охороняє помешкання від вогню, води і хвороб, його не можна ототожнювати зі змієм – істотою пекельною.

    Павук – це побажання щастя.

    Серце – мотив душі, символ кохання, особливого ставлення дівчини до хлопця.

    Сніп – символ родючості, багатого врожаю, сподівань на добрий хліб у наступному році.

    Вінок – символ дівоцтва.

    Безконечник – символ води, невмирущої природи, вічного життя і водночас плинності часу.

    Клинці – трикутники часто зображують у поєднанні один з одним. Трикутник, розміщений вершиною догори (полум’я) – символізує чоловіче начало, стрижень духовності, творчість; а вершиною донизу (чаша) – начало жіноче, лоно, що приймає, мудрість. У поєднанні (ромб, квадрат) вони, звісно, означають повноту, процес творення і збереження всесвіту, родючість. Символіку впорядкування, розвитку і родючості має площина, всуціль вкрита трикутниками. Таких клинців на писанці може бути 40, 48 і понад 50. Писанка «сорок клинців» позначає 40 днів Великого посту, що веде до вдосконалення і найбільшого свята.
     
    Писанки пишуть дівчата і жінки. Дівчата – щоб прикликати щасливу долю. Господині – щоб усі були здорові й веселі, щоб у домі панували злагода й достаток. Бездітним жінкам, щоб народити дитинку, радять три роки вряд писати по дванадцять писанок (найкраще – квітами) і роздавати дітям. Дівчата можуть писати гуртом, матері – тільки самотою, вночі, коли всі поснуть. Берегиням родинного вогнища потрібні тиша, спокій і зосередження на добрих думках.

    Отож-бо, опановуйте символіку писанок, відроджуйте прадавні технічні прийоми – і творіть, аби той антихрист поганий і далі сидів прикутий до своєї скелі й не йшов поміж люди!

    Христина Бедрик-Білан

    Повернутися